Пані Тетяна разом із чоловіком Петром облаштувалася у своєму будинку в Мар’їнці. Однак через початок війни їхнє житло було зруйноване артилерійським обстрілом.
Після втрати будинку подружжя змушене було переїхати до квартири пані Тетяни в Кураховому, сподіваючись перечекати найважчі часи. Проте війна наздогнала їх і там
У листопаді 2024 року під час чергового обстрілу її чоловік загинув. Пані Тетяна знайшла свого чоловіка непритомного серед клумби, де ще недавно росли троянди, посаджені ним з любов’ю до дружини.
Втрата коханого стала для жінки ударом, який важко пережити. Вона не змогла навіть бути на його похованні. Сама жінка опинилася в центрі колективного проживання в Кам’янському без документів, без житла та сил рухатися далі.
Фахівці благодійного фонду «Карітас Кам’янське» підтримали пані Тетяну у найважчий момент. Юристка Юлія Доброрєз допомогла відновити всі документи, оформити необхідні виплати для переміщених осіб та залучити бенефіціарку до всіх можливих програм допомоги.
«Першочерговою допомогою має бути психологічна підтримка, а вже наступним етапом – юридична допомога. Люди часто не знають своїх прав, якими можуть скористатися. Пані Тетяна звернулася до нашого фонду і отримала допомогу у відновленні документів, скеруванні до відповідних спеціалістів, а також дружні настанови та турботу», – пояснює юристка проєкту «Реагування на критичне становище ВПО та постраждалого місцевого населення: зміцнення громади східних та західних областей України» Юлія Доброрєз.
«Наша команда щоразу нагадує бенефіціарам, що їхнє життя не скінчилося – воно має продовжуватися, а людина адаптуватися та соціалізуватися на новому місці. Це дуже важливий етап нашої роботи. Ми допомогли пані Тетяні зв’язатися із подругою через робочий телефон благодійного фонду і не втратити віру в майбутнє, і це нас дуже радує», – розповідає психологиня проєкту Ганна Варкаліс.
Сьогодні пані Тетяна мріє почати нове життя. Вона отримала підтримку від подруги, яка живе в Португалії, і, за допомогою фахівців нашого фонду, готується зробити закордонний паспорт, щоб переїхати до неї.
Перед тим, як залишити Україну, вона має ще одну важливу справу – знайти місце поховання свого чоловіка.
«Я не можу просто поїхати, не попрощавшись із Петром. Я хочу знайти його могилу, поговорити з ним… Я розумію, що все має свій кінець і, якщо ця історія скінчилася, то ми маємо гідно попрощатися. Тільки тоді я зможу почати новий етап життя», – ділиться наша бенефіціарка.
«За період військових дій я втратила надію, але завдяки «Карітасу Кам’янське» знову повірила в добрих людей та їхню підтримку», – говорить жінка.
Проєкт реалізується завдяки фінансовій підтримці Гуманітарного фонду для України
Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine
https://www.unocha.org/ukraine/about-ukraine-humanitarian-fund