Cтрасна п’ятниця – день розп’яття Христа, найскорботніший день Страсного тижня, у який ми згадуємо і переживаємо страждання і смерть Ісуса на хресті, зняття Його з хреста і поховання.
У цей день Божественна Літургія не звершується – натомість, служиться Вечірня з чином виставлення Плащаниці.
Єрусалимська утреня – богослужіння, яке звершується у храмах ввечері у Велику п’ятницю, називається утренею Великої суботи.
Це своєрідне похоронне богослужіння, спосіб Церкви чувати біля Гробу. Тільки Церква хоче чувати разом з Марією, тому в латинському богослужінні це називається Годиною Матері. На хресті Ісус вмирає не позірно, як дехто говорив, а насправді, і Його Мати це бачить. Марія могла б застерегтися – чи не помилився її Син, але Вона стоїть і чекає у своєму серці, щоб Його слова здійснилися. І Церква вчиться у Марії берегти у серці сказане Ісусом – навіть коли здається, що все скінчено, все одно вірити у Воскресіння…
Єрусалимська утреня несе передчуття Воскресіння. Ми очікуємо, що Христос має вийти з Гробу, хоча і бачимо, що всі довкола, за Євангелієм, роблять усе, щоб Він не вийшов, щоб Гріб був закритий каменем, запечатаний.
Яким є нинішній стан вірних у переддень Воскресіння Христового в умовах війни і страху за своє життя та життя близьких та рідних – чи принесе цей Великдень радість?
Знаємо, що все Святе Письмо зіткане зі слова «радість», пронизане ним. Тому що жити для християнина – означає радіти Господу: навіть блаженства і муки святих завжди закінчуються словами: «Радійте і веселіться, бо ваша нагорода – на Небі».
Не можемо закритися від радості Великодня. Можливо, саме в цей час ми мусимо наново відрити для себе цю радість бути з Ним.
Tags: