Давно ми не нагадували вам про наших чудових помічників – наших незамінних волонтерів. Варто поближче познайомити вас з нашою доброчинницею, яка служить на нашій кухні – пані Іриною.
Жінка приїхала з Кремінної Луганської області. Через воєнні дії була вимушена покинути рідний дім, хоча більше місяця витримувала постійні ворожі обстріли та деякий час разом з родичкою ховалася у льоху.
Пані Ірина зазначає, що встигла виїхати до окупації рідного міста. Приїхала до Кам’янського, бо донька з дітьми на той час вже знайшли прихисток саме у цьому місті. Згодом рідні поїхали в інше місто, а пані Ірина разом зі своєю свахою залишилися у тут.
Жінка в нашій потужній команді волонтерів вже півтора року. Дізналася про Карітас від знайомих, які порадили їй звернутися до нашого фонду, оскільки вона дуже прагнула долучитися до волонтерства та приносити користь людям.
Так і потрапила пані Ірина спочатку на ділянку фасування та пакування продуктових наборів для наших бенефіціарів, а згодом – на нашу кухню, яка потребувала помічників. Вже більше року волонтерка вкладає свою душу і серце в безкорисливу працю приготування обідів. Пані Ірина приходить волонтерити у другу зміну, яка починається після обіду. Разом з іншими нашими помічницями вона займається підготовкою продуктів до приготування обіду на наступний день.
Жінка так звикла до доброчинної діяльності, що вже не уявляє свого життя без Карітасу. «Карітас для мене – це любов. Йду сюди, як до рідного дому», – ділиться пані Ірина.
Наша помічниця зауважує, що їй дуже стало у пригоді побажання, яке вона дізналася саме у Карітасі: ми щодня говоримо його один одному – «Добре, що ви є». Саме так пані
Ірина говорить тепер всім своїм друзям та добрим знайомим, а вони їй відповідають навзаєм.
А ми щиро тішимося, що пані Ірина – наша незамінна помічниця. Ми цінуємо її безкорисливу працю, її безцінний внесок в нашу спільну діяльність та добре, милосердне серце.
Tags: