Тамара Артушівна або просто пані Тамара з Авдіївки. З міста, яке на лінії зіткнення з 2014 року.
Саме через звичку жити на лінії вогню пані Тамара довго не погоджувалася на евакуацію.
«Ми звикли до вибухів, весь час думали, ще трохи і все припиниться, і, відверто кажучи, їхати мені нема до кого. Я зовсім самотня після смерті чоловіка. Дітьми Господь не нагородив нас. Є в мене якась рідня з Азербайджану, звідки родом мій батько, але я їх навіть і не бачила ніколи», – ділиться жінка.
Згодом волонтери таки вивезли жіночку з пекла, і опинилися Тамара Артушівна в селі, неподалік від Камʼянського.
Жила в старій хаті без води, з пічним опаленням. Саме через нього і сталася біда.
«Несла дрова до хати, впала, втратила свідомість, декілька годин лежала на землі. Справа була у грудні. Сусідка потім побачила та викликала швидку», – розповідає пані Тамара.
Перелом шийки стегна, струс мозку, запалення легенів — саме з такими діагнозами опинилась жінка у лікарні швидкої допомоги міста Камʼянського.
Руками талановитих хірургів була зроблена надскладна операція по відновленню суглобу. Більше ніж пів року жінка провела у лікарні. А потім переїхала до модульного містечка для ВПО, де їй надали кімнату у гуртожитку.
З проханням про допомогу в Карітас звернулися сусіди пані Тамари. Жінка майже не рухалася, була не в змозі подбати про себе.
Так і потрапила в проєкт «Догляд вдома». Силами фонду та спонсорів придбали холодильник у кімнату, з допомогою добрих людей знайшли телевізор та мультиварку, придбали посуд та інші речі першої необхідності.
Карітас дбає про те, щоб Тамара Артушівна була забезпечена гарячими обідами, необхідними медикаментами та засобами реабілітації.
Дівчата, які опікуються жінкою, возять до лікаря, вирішують питання з різними установами — банками, ЦНАПами, аптеками, тощо.
І вже через два місяці є гарні новини — лікар дозволив рухатися за допомогою ходунків! І нарешті вже дозволені прогулянки!
Працівниці фонду здійснили маленьку мрію пані Тамари, та відвезли її на берег річки Дніпро!
«Я ніколи не бачила ні моря, ні великої річки, я навіть не уявляла яка це краса», – зі сльозами на очах каже жінка.
Пані Тамара плакала від побаченого, а ми – від щастя. Бо, щоб бути щасливим, багато не треба, треба просто любити та бути милосердним.
Проєкт реалізується завдяки нашим партнерам – благодійній організації CNEWA Canada.
#Карітас_Кам‘янське


Tags: