П. Валерій разом з дружиною п. Валентиною приїхали до нашого міста з Бахмуту у липні 2022 року. Часу збирати особисті речі не було. Посадили у автівку лише двох собак, двох котів та вирушили у невідомість.
Нове життя у Кам’янському
Вирішили зупинитися у Кам’янському, бо тут є дальня рідня, до якої трохи раніше виїхала донька подружжя. Тим часом, товариш п. Валерія познайомив його з жінкою, яка запропонувала в оренду щось на кшталт дачного однокімнатного будиночка в одному з районів нашого міста. Такий варіант влаштовував людей, оскільки вони усвідомлювали, що знайти прихисток з домашніми улюбленцями у чужому місті буде нелегко.
Двір був занедбаним, все поросло травою і кущами. Але у будинку збереглися пріоритетні блага цивілізації для комфортного життя: газ, світло та вода. Тому п. Валерій з дружиною вирішили залишитися та влаштовувати своє життя поки що тут.
Деякі з друзів родини мешкають у Кам’янському. Та коли вони дізналися, що їхній товариш з дружиною оселилися тут, задіяли всі свої можливості та ресурси, щоб допомогти родині в облаштуванні будиночка. Знайшли та привезли меблі та побутову техніку. Друзі всебічно підтримали родину п. Валерія та п. Валентини, щоб їм було легше адаптуватися на новому місці.
«Завдяки Карітасу, – зауважує п. Валерій – ми вже два роки зимуємо у теплі» (бенефіціари отримали допомогу дровами згідно проєкту «Підготовка до зими», що у 2022 році діяв у Карітас Кам’янське – прим. редактора).
Навели лад у дворі, зробили квітник. «Вдома у нас усюди були квіти, – згадує п. Валерій. – Дружина із задоволенням висаджувала та вирощувала різні сорти, я їй допомагав».
П. Валентина декілька місяців тому влаштувалася на роботу у Дитячий екологічний центр. Там жінка займається тим, що вміє та любить робити: доглядає за рослинами, висаджує квіти, піклується про місцевих жителів центру – кроликів, хом’яків та іншу живність. «Директорка хом’ячків», – ласкаво відгукується про роботу своєї дружини п. Валерій. А окрім роботи п. Валентина активно волонтерить у гуманітарній організації «Червоний хрест».
Волонтерство та друзі
Ще від 2014 року п. Валерій потоваришував з військовими, оскільки сам активно займався волонтерською діяльністю, допомагаючи нашим захисникам у сфері запчастин для військових машин та ремонтом техніки.
«17 років тому ми з другом відкрили автомагазин у Бахмуті та станцію техобслуговування автомобілів. Коли у 2014 році почалася війна, частину своєї діяльності я скерував на підтримку армії», – згадує чоловік. За ці роки п. Валерій здобув багато цінного досвіду у цій сфері, налагодив корисні контакти з постачальниками і відтепер має можливість звертатися до них за підтримкою для наших захисників.
Зараз із втратою домівки чоловік втратив і свій бізнес. Натомість, він активно задіює наявні ресурси задля допомоги нашим воїнам. Чи то безкоштовні автозапчастини знайде для ремонту бойової машини, чи за мінімальну ціну. Робить усе можливе, аби підтримати наших воїнів.
Життєво необхідно піклуватися про власне здоров’я
Натомість, нагальною необхідністю для п. Валерія було та залишається потреба подбати про власне здоров’я. Адже чоловік має важкі захворювання на цукровий діабет та важку форму гіпотиреозу (дисфункція щитоподібної залози). Через це він мусить постійно обстежуватися, щоб контролювати рівень гормонів щитоподібної залози та рівень цукру в крові. На ці дослідження родина витрачає багато коштів. А ще й тест-смужки, голки при щоденному використанні дуже швидко витрачаються, а купувати нові при невеликих доходах родини дуже витратно. Також п. Валерій страждає супутнім захворюванням – коливаннями артеріального тиску. «Я руки не опускаю та не зациклююся на своїх недугах, бо тільки-но порину у ці думки, взагалі нічого робити не зможу. А я можу бути корисним», – ділиться своєю життєвою позицією п. Валерій.
Утім, колообіг добра не припиняє циркулювати поряд з нашим фондом, тому не дивно, що на запит п. Яни відгукнулися вже доволі знайомі та зовсім незнайомі нам доброчинці. Небайдужі люди передали для п. Валерія пігулки для щитоподібної залози, тест-смужки для вимірювання рівня цукру, голки для апарату та пожертвували гроші на купівлю тонометру. Завдяки всебічній підтримці з різних сторін, ми змогли якісно та ефективно задовольнити потреби чоловіка у найнеобхідніших засобах для життя.
Чутися потрібним, щоб продовжувати жити
Вже майже два роки п. Валерій з дружиною живуть у Кам’янському. Життя потихеньку налагодилося, люди звикли та пристосувалися до нового місця. «Тут я відчуваю себе потрібним, тут живуть мої друзі-військові та є ваш Карітас. Це все надає мені сили жити далі», – наголошує п. Валерій з посмішкою на вустах…
Tags: