Image

«Господи, дякую, що ми живі!»

0 Comments
Це історія виживання жінки – переселенки, яка під обстрілами разом із дітьми втікала із Маріуполя.
Вона багатодітна мати 5-х дітей, вдова. Один із її синів зараз захищає Батьківщину.
До Кам’янського вона приїхала разом із 16-річною донькою та сином.
Жінка поділилася, що під час бомбардувань міста вони спасалися тим, що поряд з ними була водойма, де вони могли брати воду. Останній раз вони змогли купити хліб на другий день війни, 25 лютого…більше такої можливості у них не було.
Постраждала вважає, що їх спасло ще те, що в них були деякі запаси їжі, якими вони ділилися з іншими маріупольцями…
Переселенка поділилася, що на її очах люди від вибухів помирали на місці, і їх ніхто не ховав, вони так і лежали посеред вулиць…не було такої можливості, адже бомбили безупинно…
А коли вже вирішили втікати з Маріуполя, то по дорозі бачили наслідки страшних руйнувань, не було нічого вцілілого…
Та все ж у всіх постраждалих від війни живе надія, що вони повернуться до своїх домівок і зможуть все відбудувати.
Categories: новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *