Історія жінки, яка втратила дім і чоловіка, але не втратила віру заради дитини і батьків.
Пані Оксана приїхала до Кам’янського з Костянтинівки Донецької області. Там було її життя: чоловік, дитина, дім. А потім усе почало руйнуватися. Спочатку аварія, після якої і вона, і донька отримали серйозні травми. Згодом — хвороба чоловіка.
«Лікарі сказали, що ускладнення через Covid… На десятий день він помер. Ми разом з 15 років. Прожили 27 років».
Що стало вирішальним моментом для виїзду?
«Після його смерті я вже наважилася на евакуацію. Жити там стало неможливо. Обстріли посилились. На нашій вулиці вже нікого не залишилось – ми були останні. Було дуже страшно. Тому я прийняла рішення забрати дитину і батьків та виїжджати».
Як проходив переїзд? Що було найважчим?
«Я навіть не знаю, як ми зібрали ті речі… Все було як у тумані. Думала, що поїдемо і повернемось. Найважче було попрощатися з домом».
На сьогодні ви проживаєте разом із донькою та батьками похилого віку. Ви є головною опорою для родини. Як вам вдається справлятися з усією відповідальністю?
«Мене тримає дитина. Мій чоловік завжди хотів для неї кращого, я не можу здатися. Мене тримають батьки, я їх, а вони мене».
Розкажіть про вашу доньку. Яка вона?
«Вона дуже комунікабельна, але з новими людьми їй важко сходитися… Після аварії вона перенесла серйозну операцію, їй встановили титанову пластину у щелепі. Через це є ускладнення з мовленням».
З якими труднощами ви стикнулися у навчанні?
«Навчання дистанційне, а з гаджетів у нас був тільки телефон. На ньому неможливо навчатися, бо нічого не видно, завдання виконувати дуже складно. Саме із вирішенням цієї проблеми мені допоміг Карітас Кам’янське».
Як ви потрапили до фонду?
«Мені порадили знайомі. Ми приїхали з мінімальним багажем… Я вирішила спробувати звернутися, хотіла записатися на гуманітарну допомогу. Адміністраторка направила мене до кейс-менеджерки, за що я дуже вдячна.
Світлана Нестеренко була дуже уважною, усе розпитала – не тільки про потреби, а й про умови життя. Я розповіла, що у дитини немає ліжка, немає техніки для навчання і що дуже складно без пральної машини».
У якому стані ви були на той момент?
«В апатичному. Дуже важко було емоційно. Я не звикла просити допомоги…
Світлана все пояснила. Я відчула доброту та підтримку, що було дуже важливо для мене тоді. Я не вірила у допомогу… Та й зараз не до кінця віриться. Дякую велике».
Що саме ви змогли придбати завдяки компоненту «Гроші на захист»?
«Планшет для навчання для дитини, ліжко з матрацом і пральну машину. У мене було таке піднесення, коли я могла обирати ці речі.
Дитина дуже щаслива. Тепер вона може нормально навчатися і має власне ліжко. А завдяки пральній машині я можу краще доглядати за мамою, яка є маломобільною».
Розкажіть про своїх батьків. Як вам вдається поєднувати догляд?
«Тато в мене молодець. Він ходить зі мною на ринок, допомагає вдома. А мама маломобільна, має проблеми з тиском і серцем. Особливо це погіршилось після того, як їхній будинок було зруйновано.
Я не знаю, звідки в мене ці сили, але є для кого жити – це і тримає. Хто буде, якщо не я?»
Чи з’явилося відчуття полегшення з переїздом?
«Стабільності немає… Коли згадуєш, що було там, звідки ми приїхали. Не хочеться про це думати, бо одразу згадуються бомбардування і як на очах зникають цілі вулиці. Але стало трохи легше. Коли прийшла весна… і коли отримала допомогу. Вона була не тільки про матеріальне. Вона була про те, що можна вірити людям. Я відчуваю, що не одна».
Про що ви зараз мрієте?
«Про своє житло. Я подалась на державну допомогу для тих, у кого зруйноване житло. Дуже хочеться свого. Навіть ті речі, які ми придбали – пральна машина, ліжко – дають це відчуття. Що в тебе щось є. Своє».
Що б ви хотіли сказати людям, які зараз у схожій ситуації?
«Головне – не опускати руки. Надіятись. Все одно буде колись добре. Біль не пройде… але легше стане».
Проєкт «Багатосекторна допомога постраждалим від війни в Україні» реалізовано Caritas Ukraine та Карітас Камʼянське.
Ця допомога стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу.
Розмовляла Ольга Конопка
Tags: #Карітас #карітас історії