Початок нового шляху
Пан Андрій із міста Сіверська, що на Донеччині, як і багато інших людей, був змушений покинути рідний дім через військову агресію. У новому середовищі він переосмислив своє життя та знайшов сенс у допомозі іншим.
«Я зробив багато помилок, довго жалів себе. Але зараз бачу людей, яким моя допомога потрібна тут і зараз», — говорить Андрій Юрійович.
Важке дитинство та життєві втрати
Чоловік зростав у багатодітній родині, але втратив матір і батька в ранньому віці. А згодом, за трагічних обставин, пішла з життя і старша сестра Андрія.
Незважаючи на теплу підтримку прийомної родини, в якій виховувався хлопець з молодшою сестрою, пережиті травми вплинули на нього, залишивши почуття духовного неспокою.
Випробування війною
Перебуваючи у рідному місті, пан Андрій півтора місяці провів у холодному підвалі, де обморозив стопи. Це призвело до ампутації пальців, після чого він переїхав до Жовтих Вод та оселився в шелтері для переселенців.
«Це все не випадково. Поряд зі мною багато людей, які потребують допомоги: комусь треба переставити шафу чи відремонтувати ліжко, а когось просто вислухати» — ділиться Андрій.
Волонтерство – як життєве покликання
Після зустрічі з командою «Карітасу» чоловік впевнився у своєму волонтерському покликанні.
«Вирішення проблем людей мене окриляє, а людська подяка додає мені впевненості у своїй значущості. Я – волонтер!» — з гордістю говорить Андрій.
Допомога односельцям та участь у житті громади
Андрій активно допомагає мешканцям шелтера, зокрема пані Ірині Фатнєвій, яка завдяки його підтримці навчилася ходити після травми без допоміжних засобів.
«Пан Андрій проходить етап переосмислення свого життя і для нього дуже важливо бути суспільно корисним. Чоловік постійно на зв’язку з нами. Він цікавиться волонтерською етикою, психологічними методами подолання стресів, читає багато відповідної літератури.
Бенефіціар наразі є частиною нашої дружньої волонтерської родини», — розповідає координаторка волонтерів проєкту «Реагування на критичне становище ВПО та постраждалого місцевого населення: зміцнення громад у східних та західних областях України» Олена Чухно.
Підтримка від громади
Комендантка колективного центру Вікторія Колбухова високо оцінює допомогу пана Андрія:
«Він завжди готовий допомогти, допитливий, уважний до деталей, делікатний та співчутливий. Волонтер знає історію кожного мешканця нашого колективного центру. Про старання чоловіка знаємо не лише ми, а й представники громади нашого міста. Андрію постійно висловлюють подяки за небайдужість до долі інших людей», — говорить пані Вікторія.
Нові захоплення та мрії
Наш волонтер зайнявся самоосвітою: читає книги, пише вірші, співає пісні та згадує гру на гітарі. Він щиро радіє, коли його допомога робить інших щасливими. Та найбільше він мріє повернутися до рідного Сіверська, щоб побувати на могилах рідних та показати усім друзям та знайомим, що став іншою людиною — людиною, яка служить іншим.
Цей проєкт реалізується за підтримки Гуманітарного фонду для України
(ГФУ/UHF)
Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine
https://www.unocha.org/ukraine/about-ukraine-humanitarian-fund