Початок нового шляху Пан Андрій із міста Сіверська, що на Донеччині, як і багато інших людей, був змушений покинути рідний дім через військову агресію. У новому середовищі він переосмислив своє
Війна змусила тисячі людей покинути свої домівки, залишити все, що вони мали, і шукати безпечні місця для життя. Особливо важко тим, хто лише нещодавно залишили рідні домівки й не одразу
У благодійному фонді «Карітас Кам’янське» відбулася урочиста подія — відкриття модульного будиночка для дітей з внутрішньо переміщених родин, які проживають в колективному центрі лівобережної частини міста. Наша благодійна організація протягом
Нещодавно для дітей із родин внутрішньо переміщених осіб та юних місцевих жителів було організоване арт-терапевтичне заняття. Старша група відвідувачів виконувала різні вправи для знайомства одне з одним. Учасники розповідали про
Ця історія не лише про успіх, а й про віру в себе та краще майбутнє. Це історія Ірини Фатнєвої – жінки, чиє рідне місто було повністю знищене через повномасштабну війну.
“Війна йшла за мною по п’ятах, наздоганяла, випробовувала на міцність, але я переміг її, бо не скорився і не втратив віру в краще”, – такими словами починає свою історію Володимир
Допомога благодійними обідами є суттєвою підтримкою людям вразливих категорій. Головною метою проєкту було забезпечити гарячим харчуванням людей, які знаходяться в складній життєвій ситуації. Наш благодійний фонд організовував допомогу обідами майже
Першого вересня юні бенефіціари простору-кафе «Барви» разом з наставницями організували благодійний ярмарок. Впродовж кількох місяців юнаки та дівчата вчилися кулінарії, основам баристики та обслуговуванню клієнтів і найголовніше здобували навички спілкування
Забезпечення підтримкою батьків дітей з інвалідністю є важливим завданням благодійного фонду «Карітас Кам’янське». Нещодавно в інклюзивному просторі-кафе «Барви» відбулася зустріч психологині Лілії Литвиненко з батьками наших юних бенефіціарів з інвалідністю.
“Колись тут, під деревом, поставимо стіл та відсвяткуємо перемогу. Будемо пити чай, їсти канапки, плакатимемо та обійматимемося, а потім підемо відбудовувати нашу Україну!”, – говорить 94-річна переселенка з Донеччини Ганна
